Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поліграфія — [пол іграф’і/йа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
поліграфіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
поліграфія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
поліграфіст — а, ч. Фахівець із друкарської справи, поліграфічного виробництва. || Той, хто працює на підприємстві, в установі і т. ін. поліграфічного виробництва … Український тлумачний словник
поліграфічний — [пол іграф’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
поліграфістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
поліграфічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
поліграф — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поліграфічний — а, е. Стос. до поліграфії. •• Поліграфі/чна промисло/вість галузь промисловості, підприємства якої виготовляють різні види друкованої продукці. Поліграфі/чний ме/тод мед. комплексне дослідження функцій організму за допомогою одночасної реєстрації … Український тлумачний словник
поліграфістка — и. Жін. до поліграфіст … Український тлумачний словник
поліграф — а, ч., спец. 1) Копіювальний прилад. 2) Багатоканальний осцилограф для одночасного запису різних функцій організму. || Детектор брехні … Український тлумачний словник
